Інформаційні системи та технології в банківській сфері (072), доц. Рац О.М.

Інформаційні системи і технології в банківській сфері Сучасні умови ведення бізнесу висувають підвищені вимоги до інфор-маційних систем управління: в умовах динамічного зовнішнього середо-вища і жорсткості конкуренції все більш значну роль відіграють методи і моделі економічного аналізу, що дозволяють оперативно реагувати на проблеми, що виникають, і на наявні можливості фінансової діяльності. За довгу історію свого розвитку теорія та практика управління сприяли появі низки різноманітних підходів, методів і моделей, спрямованих на підвищення ефективності управління фінансами. Ці методи та моделі, у свою чергу, зумовили появу та розвиток різноманітних інтелектуальних інформаційних систем. Такі системи займають певне положення в інфор-маційній інфраструктурі підприємства і відіграють певну роль у процесах управління ним. Усе це створює об'єктивні передумови для підвищення фахової кваліфікації спеціалістів, які займаються управлінням фінансами суб'єктів господарювання, та розроблення якісно нових підходів до орга-нізації роботи фінансових служб. Навчальна дисципліна “Інформаційні системи і технології в банківській сфері” відноситься до групи вибіркових дисциплін напрямку підготовки бакалавра «Фінанси і кредит» З метою найкращого засвоєння навчального матеріалу дисципліни студенти повинні до його початку опанувати знаннями та навичками в галузі загальної економічної теорії, фінансового обліку, банківських операцій. У свою чергу знання з даної дисципліни забезпечують успішне засвоєння таких навчальних дисциплін, як «Фінансовий менеджмент». Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у майбутніх фінансистів знань і вмінь щодо наявних інформаційних систем і технологій, їх раціонального використання, а також практичних навичок ефективного застосування сучасних інформаційних технологій у процесі здійснення фінансової-економічної діяльності в банках. Для досягнення мети поставлені такі основні завдання: засвоїти основні принципи функціонування автоматизованих банків-ських систем (АБС); оволодіти навичками організації та ведення фінансового обліку в автоматизованих банківських системах; набути реалізаційних здатностей здійснювати банківські операції в автоматизованій банківській системі. Об'єктом навчальної дисципліни є інформаційні системи, що впро-ваджені та використовуються у вітчизняних банках. Предметом навчальної дисципліни є використання автоматизова-ної банківської системи "Віртуальний банк", що є аналогом діючої АБС одного з вітчизняних банків. У результаті засвоєння дисципліни у студента мають бути сформовані компетентності: організовувати ведення обліку в банках; записувати операції банків у термінах фундаментальної облікової моделі; організовувати аналітичний облік в банках; здатність до обліку касових операцій банку; здатність до обліку депозитних операцій банку; здатність до обліку кредитних операцій банку.

Сучасні умови ведення бізнесу висувають підвищені вимоги до інфор-маційних систем управління: в умовах динамічного зовнішнього середо-вища і жорсткості конкуренції все більш значну роль відіграють методи і моделі економічного аналізу, що дозволяють оперативно реагувати на проблеми, що виникають, і на наявні можливості фінансової діяльності. За довгу історію свого розвитку теорія та практика управління сприяли появі низки різноманітних підходів, методів і моделей, спрямованих на підвищення ефективності управління фінансами. Ці методи та моделі, у свою чергу, зумовили появу та розвиток різноманітних інтелектуальних інформаційних систем. Такі системи займають певне положення в інфор-маційній інфраструктурі підприємства і відіграють певну роль у процесах управління ним. Усе це створює об'єктивні передумови для підвищення фахової кваліфікації спеціалістів, які займаються управлінням фінансами суб'єктів господарювання, та розроблення якісно нових підходів до орга-нізації роботи фінансових служб.

Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології стають одним з найбільш прибуткових та швидко зростаючих секторів економіки. Інформація стала важливим виробничим і комерційним ресурсом (електронна комерція, комп'ютерна імітація та моделювання процесів і подій, Інтернет-технології).

 Внаслідок глобалізації інформаційних технологій суспільні проблеми і протиріччя часто відображаються у вигляді інформаційно-психологічних операцій або війн.

 Інформаційні війни мають дві складові:

-   технічну, спрямовану на засоби телекомунікацій та інформаційні системи;

 -   психологічну, спрямовану на індивідуальну і масову психологію. Використовуючи власні засоби інформації потужні фінансово-політичні групи за

допомогою інформаційних технологій здійснюють трансформацію фінансового капіталу в політичний і навпаки.

 В         державному секторі функціонують ефективні галузеві інформаційні комплекси, такі як автоматизована інформаційна система "Податки", автоматизована система фінансових розрахунків, система міжбанківських електронних платежів Національного банку України, геоінформаційні системи.

 Серед некомерційних інформаційних технологій необхідно відзначити такий засіб спілкування громадян та організацій з органами влади різних рівнів, як "Електронний уряд". Це - спілкування засобами телекомунікацій, яке складається наступних підсистем: контакти з фізичними особами, взаємодія з підприємствами та організаціями, обмін інформацією між органами влади.

 Головним завданням держави в сфері інформаційної політики є забезпечення необхідного рівня розвитку національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури і загальнодоступності її послуг. Основними напрямами державної політики у сфері комп'ютеризації є:

 -     створення національних телекомунікаційних систем і мереж;

- інформатизація стратегічних напрямів розвитку економіки, безпеки та соціальної сфери держави;

 - створення нормативно-правової бази інформатизації, включно із системою захисту авторських прав і особистої інформації;

 -     розробка національних стандартів у галузі інформатизації;

- формування комп'ютерної мережі освіти, науки та культури як частини всесвітньої інформаційної мережі;

 

- сприяння виробництву і освоєнню засобів сучасної обчислювальної техніки і телекомунікацій;

 - створення системи інформаційно-телекомунікаційного забезпечення міждержавного співробітництва у сфері торгівлі, охорони здоров'я, боротьби з міжнародною злочинністю тощо.

  Навчальна дисципліна “Інформаційні системи і технології в банківській сфері” відноситься до групи вибіркових дисциплін напрямку підготовки бакалавра «Фінанси і кредит»

З метою найкращого засвоєння навчального матеріалу дисципліни студенти повинні до його початку опанувати знаннями та навичками в галузі загальної економічної теорії, фінансового обліку, банківських операцій.

У свою чергу знання з даної дисципліни забезпечують успішне засвоєння таких навчальних дисциплін, як «Фінансовий менеджмент».

Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у майбутніх фінансистів знань і вмінь щодо наявних інформаційних систем і технологій, їх раціонального використання, а також практичних навичок ефективного застосування сучасних інформаційних технологій у процесі здійснення фінансової-економічної діяльності в банках.

 Для досягнення мети поставлені такі основні завдання:

 засвоїти основні принципи функціонування автоматизованих банків-ських систем (АБС);

 оволодіти навичками організації та ведення фінансового обліку в автоматизованих банківських системах;

 набути реалізаційних здатностей здійснювати банківські операції в автоматизованій банківській системі.

 Об'єктом навчальної дисципліни є інформаційні системи, що впро-ваджені та використовуються у вітчизняних банках.

 Предметом навчальної дисципліни є використання автоматизова-ної банківської системи "Віртуальний банк", що є аналогом діючої АБС одного з вітчизняних банків.

 У результаті засвоєння дисципліни у студента мають бути сформовані компетентності:

організовувати ведення обліку в банках;

записувати операції банків у термінах фундаментальної облікової моделі;

організовувати аналітичний облік в банках;

здатність до обліку касових операцій банку;

здатність до обліку депозитних операцій банку;

здатність до обліку кредитних операцій банку.