«Ораторське мистецтво та спічрайтинг» – синтетична дисципліна про переконання словом, майстерність мовлення. Ця майстерність пов’язана як з усною промовою, так і з текстовим повідомленням. Ораторське мистецтво, риторика, красномовство завжди посідали значне місце в класичних наукових традиціях. Їх формування співпадає з періодами найбільшого розквіту культури. Риторика має традиційні зв’язки з філософією, логікою, політикою, юриспруденцією, філологією. В класичних риторичних традиціях відзначається, що підготовка тексту потребує ретельної праці, вона не повинна здійснюватись у відриві від наукової істини та етики; успішна імпровізація можлива тільки завдяки глибоким знанням і багатому досвіду. Промову потрібно здійснювати не для того, щоб вразити, а для того, щоб досягти розуміння.
Риторичне знання є затребуваним і в сучасних соціокультурних умовах. Водночас із становленням сучасного постіндустріального суспільства, для якого інформація є найголовнішим ресурсом, в якому з’являються нові інформаційні технології, відбувається формування нового наукового мислення, філософії комунікації. Дискурс, ситуативна промова, процеси розуміння аналізуються сучасною риторикою (rhetorica nova), яка з’являється завдяки розвитку лінгвістики, теорії масової комунікації в сучасній культурі.
Програма дисципліни «Ораторське мистецтво та спічрайтинг» відповідає навчальному плану підготовки магістрів із спеціальності 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності». Засвоєння законів, принципів та настанов ораторського мистецтва є надзвичайно важливим з огляду на специфіку підготовки фахівців у галузі подієвого менеджменту. Дисципліна дозволяє адаптувати студентів до практичної діяльності в галузі соціальних комунікацій, зв’язків з громадськістю, event-менеджменту, одним з важливих завдань якої може стати розробка усних промов, презентацій, текстів виступів керівника, громадського діяча, організатора культурних заходів чи політичного лідера, підготовка самого замовника до проголошення спічу. Наявність у практиків з подієвого менеджменту знань, навичок у сфері підготовки, написання та техніки проголошення промов забезпечить більшу ефективність їхньої діяльності, яка переважно буде пов’язана із досягненням особистих та суспільно значущих цілей у публічній сфері.