Актуальність.  В умовах трансформаційних процесів в економіці управління людськими ресурсамивизнається однією з найбільш важливих сфер життя підприємства, і правильна організація трудового процесу дозволяє підвищити соціально-економічну ефективність будь-якого виробництва. Метою діяльності будь-якого підприємства є досягнення найкращих виробничих результатів (тобто прибутку), і активізація людського фактора дуже важлива. Вирішальним причинним фактором результативності діяльності людей є їхня мотивація.

Мета. Формування у майбутнього фахівця системи професійних і особистісних компетентностей  у галузі посилення трудової активності персоналу, поліпшення якісних показників роботи за допомогою сучаних методів матеріальної, трудової і статусної мотивації.

Завдання: вивчення теорії і світового досвіду мотивування персоналу; набуття навичок і вмінь самостійно аналізувати стан мотивації персоналу, розробляти та обгрунтоввувати науково-практичні рекомендації щодо її посилення.

Предметом навчальної дисципліни є теоретико-методичні аспекти мотивування персоналу, принципи, види та методи стимулювання праці, які забезпечують формування ефективної системи мотивації на підприємстві.

Компетентності, які мають бути сформовані: 

особистісні:
здатність до самоаналізу;
толерантність,
комунікативність  та чемність;
ініціативність і
відповідальність.
професійні:
здатність аналізувати та
критично осмислювати чинники, які вливають на мотивування персоналу;
здатність формувати ефективную
систему мотивації персоналу на підприємстві; 

здатність здійснювати розрахунки показників, які характеризують стан системи мотивації, аналіізувати

отримані результати та робити необхідні висновки;

кадрові документи, які регламентують положення системи мотивації праці на
підприємстві.

здатність формувати кадрові документи, які регламентують положення системи мотивації праці на підприємстві