Актуальність. Навчальна дисципліна " іноземна мова: професійна комунікація" розглядає основи професійної комунікації, формує здатність успішно долати міжкультурні непорозуміння та конфліктні ситуації, виявити себе як комунікативну особистість, сприяє формуванню соціокультурного компоненту у професійній діяльності, удосконалює загальні та професійно-орієнтовані комунікативні мовленнєві компетенції для забезпечення їхнього ефективного спілкування у професійному середовищі.
Зміст дисципліни складають сучасне розуміння професійної комунікації у світовому контексті. Основні напрями вивчення − комунікативна особистість, професійна комунікація у діловому контексті, міжкультурне професійне спілкування.
Метою є вивчення та засвоєння основних понять і категорій мови як засобу професійної комунікації у міжкультурному середовищі.
Об’єктом вивчення дисципліни є розвиток міжкультурної комунікативної компетентності у контексті професійного спілкування.
Предметом дисципліни є оптимізація реально-часових мовленнєвих практик, в різних професійних (ділових) ситуаціях, що здійснюється задля формування цілісного й персоналізованого образу світу, а також розвитку творчої активності й автономності студента як мовної особистості.
Основні задачі дисципліни:
- сформувати професійні комунікативні компетентності;
- ефективно використовувати мову у спілкуванні;
- використовувати мовні навички, необхідні для розуміння тем, проводити дискусії та висловлювати свою думку;
- бути здатним застосовувати набуті знання та вміння на робочому місці та реальному житті.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні сформувати наступні компетентності в результаті засвоєння дисципліни:
Вміння вчитися (складова компетентність навчання упродовж життя). У самому загальному розумінні вміння вчитися є здатністю спостерігати за новим досвідом і брати в цьому участь, а також приєднувати нові знання до вже існуючих, змінюючи останні, якщо це потрібно. Здібності до вивчення мови розвиваються у процесі набуття досвіду навчання.
Комунікативна мовленнєва компетентність може розглядатись як така, що складається з певних компонентів: лінгвістичного, соціолінгвістичного та прагматичного.
Лінгвістичні компетентності (лексична, граматична, семантична, а також фонологічна, орфографічна та орфоепічна компетентності формуються лише на стільки, наскільки це є необхідним для усної та письмової комунікації в рамках академічного та професійного середовища). Мовленнєві вміння (говоріння, читання, письмо, аудіювання) як важливий складник лінгвістичної компетентності- Лектор: Олена Вікторівна Полежаєва