Актуальність та роль дисципліни в системі професійної підготовки майбутніх фахівців обумовлюється необхідністю формування у них уявлень про закономірності взаємодії контрагентів у бізнес-середовищі, про методи аналізу їх особливостей, прогнозування поведінки та реалізацію взаємодії, що підвищували б ефективність та результативність діяльності організації. Також актуальним є розвиток здатності до спільної діяльності, ефективної професійної комунікації, оволодіння навичками самоорганізації. Все це вимагає оволодіння сучасним управлінським  інструментарієм та методологією «м’якого впливу» в управлінні взаємодіючими автономними соціотехнічними системами.

Ме­та на­вча­ль­ної ди­с­ци­п­лі­ни: формування у студентів знань теорії та практики управління взаємодією із зовнішніми контрагентами, розуміння сутності та особливостей рефлексивних технологій, формування на цій основі професійних компетентностей з прийняття управлінських рішень та ділової комунікації, що необхідні для забезпечення ефективної діяльності організацій в оточуючому середовищі.

Для до­ся­г­нен­ня ме­ти по­с­та­в­ле­ні та­кі ос­но­в­ні за­вдан­ня:

опанування теоретичними положеннями організації взаємодії в бізнесі;

оволодіння методами та принципами аналізу, прогнозування та реалізації взаємодії;

формування вмінь та на­ви­чок здійснення ділової комунікації в процесах взаємодії із
зов­нішніми контрагентами;

розвиток умінь та професійно важливих якостей, необхідних для забезпечення результативної взаємодії.

Об’є­к­том навчальної ди­с­ци­п­лі­ни є управління взаємодією автономних соціотехнічних та економічних систем.

Пре­д­ме­том на­вча­ль­ної ди­с­ци­п­лі­ни є теоретико-методологічні, методичні та організаційно-економічні аспекти управління взаємодією.

Професійна компетентність, яка отримуються студентами після вивчення навчальної дисципліни: 

здатність визначати засади та засоби формування ефективної взаємодії із суб'єктами бізнес-середовища.