Актуальність. Сучасна епоха характеризується інтеграцією та тіснішою взаємодією у міжкультурній сфері, а також зближенням різних галузей життєдіяльності, які стають все більш взаємозалежними. Так, взаємозв’язок між економічним розвитком держави та політичними й соціокультурними процесами у суспільстві стає все тіснішим. Саме тому сьогодні професійна діяльність у сфері економіки передбачає дуже широкий діапазон і не обмежується лише аналітичною функцією, а охоплює функції організації та управління на всіх рівнях у різноманітних галузях.
Метою викладання даної дисципліни є формування досвіду міжкультурної комунікації у сфері повсякденної і майбутньої професійної діяльності.Дисципліна спрямована на підготовку студентів до спілкування іноземною мовою на фаховому рівні за допомогою різноманітних форм читання суспільно-політичних та фахових текстів, навчання пошуку і отримання з іноземних газет та журналів інформації, що необхідна для майбутньої професійної практичної діяльності.
Об’єктом навчальної дисципліни є система іноземної мови і види мовленнєвої діяльності (мовлення, аудіювання, читання і письмо) на основі текстів різних стилів (публіцистичного, наукового, художнього, офіційно-ділового, розмовно-побутового).
Предметом вивчення навчальної дисципліни є іноземна мова на основі соціально-політичних, публіцистичних та економічних текстів, ділової документації і листування, контрактів та угод, торговельної та фінансової документації, діалогів, а також навчальних аудіо та відеоматеріалів.
Завданнями вивчення даної дисципліни є формування в студентів таких іншомовних комунікативних компетентностей:
лінгвістичної – коректування, уніфікація та розвиток системи базових мовних знань з фонетики, граматики й лексики іноземної мови; розвиток вмінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, аудіювання, письмо) у межах загальновживаної та загальноекономічної мови;
прагматичної – вміння користуватися мовою для досягнення певних функціональних цілей у залежності від особливостей соціальної
й професійної взаємодії: від ситуації, статусу співрозмовників й адресата мови та інших факторів, що стосуються прагматики ділового спілкування;
соціолінгвістичної – вміння обирати мовні форми, використовувати й перетворювати їх відповідно до низки екстралінгвістичних факторів (конкретних індивідів, які застосовують певні мовні одиниці
у професійній сфері);
професійної – здатність ставити й вирішувати прикладні завдання на іноземній мові відповідно до сучасних професійниї вимог.
Компетентності в результаті засвоєння : Вміння вчитися (складова компетентності навчання упродовж життя). Лінгвістичні компетентності (лексична, граматична, семантична компетентності, а також фонологічна, орфографічна та орфоепічна компетентності формуються лише на стільки, наскільки це є необхідним для усної та письмової комунікації в рамках академічного та професійного середовища). Мовленнєві вміння (говоріння, читання, письмо, аудіювання) як важливий складник лінгвістичної компетентності. Соціокультурна компетентність. Професійна комунікативна компетентність. Прагматичні компетентності (дискурсивна, функціональна).- Лектор: Ганна Василівна Жила