Актуальність курсу. Консультування є одним із видів надання допомоги в соціальній роботі. На практиці консультування проводить практично кожний спеціаліст соціальної сфери, що працює з людьми, які знаходяться у кризовій ситуації, у стані стресу та включає інформування, навчання навичкам, що сприяють покращенню ситуації, допомога у аналізі проблем, прояснення конфліктних зон та пошук шляхів вирішення конфліктної ситуації. Вивчення дисципліни дає можливість студентові набути досвіду ефективного консультування, а також розробляти та обґрунтовувати науково-практичні рекомендації щодо його удосконалення.
Мета навчальної дисципліни: вивчення студентами теоретичних засад та
набуття практичних навичок щодо консультування у соціальній роботі та формування у
у них цілісного уявлення про соціальну, юридичну, педагогічну, психологічну допомогу,
шляхи вирішення проблем клієнта.
До основних завдань – можна віднести оволодіння понятійним апаратом, об’єктивними та суб’єктивними методами вивчення проблем клієнта; вивчення основних сучасних напрямів дисципліни; усвідомлення сутності дисципліни у професійному становленні соціального працівника; формування вміння провести аналіз ситуації, визначити проблему та надати консультативну допомогу; розкриття нових можливостей підвищення ефективності навчально-виховного впливу на особистість, психопрофілактики нервових, соматичних та психічних захворювань.
В результаті вивчення дисципліни «Консультування в соціальній сфері» формуються елементи наступних загальнокультурних компетенцій:
- мотивація до саморозвитку, підвищення своєї кваліфікації та майстерності;
- Уміння критично оцінювати свої переваги та недоліки, визначати шляхи та добирати засоби розвитку переваг та усунення недоліків;
- Розуміння та використання в професійній та суспільній діяльності сучасне поєднання інноваційного та традиційного, соціально-історичного, побутового та технологічного;
Загальнопрофесійні компетентності:
- Бути здатним забезпечувати високий рівень соціальної культури, соціального захисту слабких верств населення, соціально-медичної, соціально-психологічної, соціально-юридичної підтримки та благополуччя населення;
- Здатність до створення соціально благополучного середовища в соціальних інститутах;
- Бути здатним до здійснення професійної освіти.
Професійні компетентності:
- Бути готовим до здійснення соціальної допомоги, забезпечення благополуччя;
- Бути здатним до консультування в соціальній роботі;
- Бути здатним до соціально-управлінської роботи в підрозділах соціальних установ та служб.
- Лектор: Писаревська Ганна Іллівна
- Викладач: Касьмін Денис Сергійович