Актуальність. У сучасному відкритому суспільстві мовна освіта є важливим і провідним компонентом гуманістичної і гуманітарної підготовки фахівця. Закладаючи основи комунікативної компетентності, формуючи мовну особистість, мовна освіта може стати надійним фундаментом для досягнення як вузькопрофесійних, так і загальнолюдських цілей.Поширення європейських стандартів призвело до радикальних змін у сфері освіти. Європейський простір вищої освіти (Болонья, 1999 рік) висуває складні завдання щодо збільшення мобільності студентів, більш ефективного міжнародного спілкування, більш легкого доступу до інформації та більш глибокого взаєморозуміння.

Мета. Навчальна програма надає студентам можливість розвивати мовну компетентність і стратегії, які їм необхідні для ефективної участі у процесі навчання і в тих ситуаціях професійного спілкування, в яких вони можуть опинитися. У результаті введення нових дисциплін навчання сприяє підвищенню їхньої мобільності та конкурентоспроможності на ринку праці.

Об’єктом дисципліни є розвиток міжкультурної комунікативної компетентності студентів за допомогою іноземної мови на основі інтегрування чотирьох основоположних вмінь (читання, мовлення, аудіювання, письма). Здатність спілкуватися міжкультурно є істотною функціональною ознакою освіченої особистості, яка відбиває певний тип соціальної активності людини.

Предмет дисципліни − оперування мовою в реальному часі, у різних професійних (ділових) ситуаціях , що здійснюється задля формування цілісного й персоналізованого образу світу, розвитку творчої активності і автономності студента та усвідомлення міжкультурних особливостей представників різних лінгвокультурних спільнот.

Основним завданням навчальної дисципліни є формування у студентів відповідних комунікативних навичок з іноземної мови у контексті професійної діяльності.

Навчальна програма орієнтована на вміння і є модульною за своїм характером. У ній представлені варіанти і форми диференціації управління розвитком різних компетентностей певного контингенту студентів. Вона спрямована на підвищення рівня володіння мовою (РВМ) студентів у обмеженій мовній сфері з конкретною метою. Вона забезпечує послідовність, варіативність та індивідуалізацію викладання й вивчення мови.