Важливість питань, що розглядаються навчальною дисципліною "Нормування праці", полягає в тому, що в умовах ринкових відносин недоліки в організації нормування є серйозною перешкодою у використа-нні підприємствами резервів зростання продуктивності праці.

Таким чином, нормування праці є одним з найважливіших засобів удосконалення організації виробництва на промисловому підприємстві.

Нормування праці в сучасних умовах ведення господарства має все більший вплив на ефективність організації трудового і виробничого процесів, оскільки створює основу для чіткої регламентації витрат усіх видів ресурсів: матеріальних, трудових, фінансових.

На сьогодні в Україні спостерігається значне погіршення якості нормування праці (зниження рівня охоплення всіх категорій працівників нормами трудових витрат, застосування занижених норм виробітку, відсутність чіткого порядку перегляду норм у зв'язку зі зміною організаційно-технічних умов виробництва, припинення розробки та поновлення міжгалузевих, галузевих та місцевих норм і нормативів з праці, відсутність акцентованої уваги до зниження трудомісткості продукції, скорочення чисельності підрозділів підприємств, які займаю -ться питаннями нормування праці, погіршення кількісного та якісного складу працівників служб нормування праці).

Навчальна дисципліна "Нормування праці" є базовою навчальною дисципліною та вивчається згідно з навчальним планом підготовки фахівців спеціальності 051 "Економіка" спеціалізації "Управління персо-налом та економіка праці" першого (бакалаврського) рівня для всіх форм навчання.

Метою викладання цієї навчальної дисципліни є надання знань

з теорії та практики нормування праці як професійної і наукової діяльності.

Для досягнення мети поставлені такі основні завдання:

вивчення теоретичних засад нормування праці;

набуття вмінь самостійно визначати норми праці в різноманітних виробничих процесах, аналізувати використання робочого часу, розроб-ляти заходи щодо вдосконалення нормування праці;

допомога студентам у набутті вмінь та навичок самостійно розроб-ляти і обґрунтовувати заходи щодо вдосконалення нормування праці.

Об'єктом навчальної дисципліни є трудові процеси різних катего-рій персоналу.

Предметом навчальної дисципліни є тривалість трудових процесів у часі в конкретних організаційно-виробничих умовах.

Професійні компетентності, які отримують студенти після вивчення навчальної дисципліни «Нормування праці»

 1.  Здатність визначати суспільний характер виробництва й об’єктивну необхідність нормування праці, обґрунтовувати міру праці, визначати першорядні завдання нормування праці на сучасному етапі.

2.  Здатність класифікувати робочий час, визначати технологічні та організаційні принципи поділу виробничого процесу на виробничі операції, виявляти головні умови підвищення продуктивності праці.

3.  Здатність визначати основні види витрат часу: працівника, роботи устаткування, тривалості виробничого процесу, раціоналізувати трудовий процес за рахунок використання методів оптимізації робочого часу.

4.  Здатність проводити фотографію робочого часу, складати фактичний і нормативний баланси робочого часу, розробляти заходи щодо поліпшення організації праці, усунення причин втрат робочого часу.

5.  Здатність організовувати проведення хронометражних спостережень, обирати об'єкт та оптимальну кількість вимірів, обробляти, аналізувати і систематизувати отримані результати.

6.  Здатність визначати нормативи оперативного, штучного та неповного штучного часу, нормативи часу на відпочинок та особисті потреби, нормативи праці за сферою застосування:загальнопромислові, галузеві, місцеві; розраховувати нормативи праці за ступенем укрупнення:укрупнені, диференційовані; використовувати системи мікроелементних нормативів; визначати нормативи обслуговування, чисельності та підлеглості.

7.  Здатність визначати загальні умови і вихідні матеріали для створення нормативів, характеристику основних етапів створення нормативів, робочу методику, методи опрацювання матеріалів спостереження, будувати нормативні таблиці та графіки.

8.  Здатність групувати норми праці за призначенням, сферою поширення, ступенем деталізації, видом витрат часу, періодом дії, методом обґрунтування та кількістю працівників.

9.  Здатність визначати залежність результатів праці та витрат робочого часу від виробничо-технічних умов, форм організації праці та інших чинників, використовувати основні способи встановлення норм праці.

10.   Здатність визначати послідовність розрахунків норм праці у різних виробничих умовах, визначати оперативний час робітників основного виробництва, обирати оптимальний режим роботи устаткування, розраховувати основний та допоміжний час.

11.   Здатність визначати особливості встановлення норм обслуговування і чисельності у процесі виконання різноманітних допоміжних робіт.

12.   Здатність визначати основні об'єкти нормування праці  службовців: функції управління, конкретні управлінські роботи, процедури та операції, мікроелементи операцій, використовувати методи укрупненого нормування чисельності службовців.

13.   Здатність організовувати облік виконання норм праці, розраховувати показники виконання норм, оцінювати виконання норм за фактично відпрацьованим і календарним часом, визначати об'єктивну необхідність перегляду чинних норм праці.