Актуальність. Навчальна програма з факультативної навчальної дисципліни призначена для студентів університету європейського типу немовних спеціальностей. Головний принцип, який лежить в основі даної програми, - це слідування концепції Європейського мовного портфоліо і тим освітнім стандартам, які позначені цим документом в рамках придбання комунікативних мовних компетенцій, які включають лінгвістичний, прагматичний і соціолінгвістичний компоненти. Крім того, дана програма повністю відображає основні положення Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (ЗЄР) для підготовки «Бакалаврів».

Метою викладання даної дисципліни є формування досвіду міжкультурної комунікації у сфері повсякденної і майбутньої професійної діяльності.Дисципліна спрямована на підготовку студентів до спілкування іноземною мовою на фаховому рівні за допомогою різноманітних форм читання суспільно-політичних та фахових текстів, навчання пошуку і отримання з іноземних газет та журналів інформації, що необхідна для майбутньої професійної практичної діяльності.

Об’єктом навчальної дисципліни є система іноземної мови і види мовленнєвої діяльності (мовлення, аудіювання, читання і письмо) на основі текстів різних стилів (публіцистичного, наукового, художнього, офіційно-ділового, розмовно-побутового).

Предмет дисципліни − оперування мовою в реальному часі, у різних професійних (ділових) ситуаціях, що здійснюється задля формування цілісного й персоналізованого образу світу, розвитку творчої активності і автономності студента та усвідомлення міжкультурних особливостей представників різних лінгвокультурних спільнот.

Завданнями вивчення даної дисципліни є формування в студентів таких іншомовних комунікатив­них компетентностей:

лінгвістичної – коректування, уніфікація та розвиток системи ба­зових мовних знань з фонетики, граматики й лексики іноземної мови; розвиток вмінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, аудіювання, письмо) у межах загальновживаної та загально­економічної мови;

прагматичної – вміння користуватися мовою для досягнення певних функціональних цілей у залежності від особливостей соціальної 
й професійної взаємодії: від ситуації, статусу співрозмовників й адресата мови та інших факторів, що стосуються прагматики ділового спілкування;

соціолінгвістичної – вміння обирати мовні форми, використо­вувати й перетворювати їх відповідно до низки екстралінгвістичних факторів (конкретних індивідів, які застосовують певні мовні одиниці 
у професійній сфері);

професійної – здатність ставити й вирішувати прикладні завдання на іноземній мові відповідно до сучасних професійниї вимог.

Лінгвістичні компетенції (лексична, граматична, семантична компетенції, а також фонологічна, орфографічна та орфоепічна компетенції формуються лише на стільки, наскільки це є необхідним для усної та письмової комунікації в рамках академічного та професійного середовища). Мовленнєві вміння (говоріння, читання, письмо, аудіювання) як важливий складник лінгвістичної компетенції.Соціокультурна компетенція. Професійна комунікативна компетенція. Прагматичні компетенції (дискурсивна, функціональна).