Глобалізації світової економіки, посилення зовнішніх інтеграційних процесів, широкомасштабне співробітництво України з міжнародними структурами та інституціями, спрямованість зовнішньополітичного курсу на інтеграцію до структур ЄС, а також значний рівень розвитку торговельно економічних відносин України та ЄС зумовлюють необхідність вивчення основ міжнародного права та права ЄС майбутніми спеціалістами органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій, а також комерційних і виробничих підприємств. Знання змісту міжнародного права та комунітарного права ЄС та основних принципів його побудови і функціонування, вміння їх правильно тлумачити та застосовувати в умовах демократизації української держави та інтеграції її економіки до світових та європейських структур є необхідною умовою правомірної та ефективної діяльності цих органів, установ, організацій та підприємств і їх посадових осіб. 

 Метою навчальної дисципліни «Міжнародне право та право ЄС» є поглиблення правового світогляду здобувачів, формування професійних уявлень про міжнародну правову систему та правову систему Європейського Союзу, створення теоретичних уявлень про предмет, методи, принципи, галузі, підгалузі, інститути та норми міжнародного права та права ЄС, формування вмінь студентів правильно використовувати норми міжнародного права та права ЄС у своїй діяльності. 

 Завданнями навчальної дисципліни є: формування розуміння сутності та особливостей інтеграційних процесів у Європі, основних засад міжнародного права, основних теоретичних засад і генези європейської єдності, інституційних, правових, економічних аспектів функціонування Європейського Союзу, євроінтеграційної політики України. 

 Предметом навчальної дисципліни є система правових відносин стосовно регулювання міжнародних відносин, також підстави, виникнення, здійснення міжнародних правових норм, та практика реалізації відповідних норм суб'єктами міжнародного права 

 Об’єктом навчальної дисципліни є міжнародні відносини, які складаються з приводу певних матеріальних і нематеріальних благ; у національному праві внутрішньодержавні відносини, які складаються з приводу тих самих благ і благ, що перебувають цілком у юрисдикції конкретної держави.