«Інноваційні технології виробництва продукції та надання послуг»

 

Динаміка розвитку міжнародних економічних відношень у сучасних умовах еволюції людства характеризується високим рівнем темпів змін та невизначеності чинників зовнішнього впливу на окремі галузі взаємовідносин. Міжнародні економічні відношення підпорядковуються загальним закономірностям та принципам виникнення, становлення стабільного функціонування та занепаду складних технологічних систем. Тенденції та характерні ознаки процесів міжнародного товарообміну, які домінуватимуть у майбутньому, треба прогнозувати заздалегідь з урахуванням специфіки, стратегії промислово-технічного оновлення та інформаційного розвитку технологічних систем сучасного господарювання. Тому важливості набуває знання основ технологічних систем та вміння адаптувати економічну діяльність до виникнення несприятливих внутрішніх та зовнішніх факторів, що викликають конфлікти у міжнародних взаємовідношеннях. Досягненню цього сприяє вивчення концептуальних положень функціонування технологічних систем, урозуміння єдності принципів здійснення процесів усіх форм діяльності, вміння використовувати методи прогнозування складу, структури та властивостей матеріалів, здійснювати контроль параметрів процесів, чинників якості та експлуатаційної надійності виробів.

Метою викладання даної навчальної дисципліни є засвоєння теоретичних основ симетрії, універсальності і справедливості фундаментальних законів виникнення, розвитку, стабільного функціонування та руйнування складних природних та техногенних об’єктів, особливості побудови технологічних систем, які забезпечують організацію процесів виготовлення сучасних матеріалів та виробів з них, засвоєння основних принципів та навичок створення та «читання» проектно-конструкторської документації, а також надання практичних навичок щодо прогнозування складу, структури та властивостей матеріалів, виміру параметрів процесів в навколишньому середовищі та технологічних системах при виготовленні виробів і перевірки їх якості та експлуатаційній надійності.

Для досягнення мети поставлені такі основні завдання:

надати можливість здійснювати усвідомлену навчально-пізнавальну діяльність за індивідуальними здібностями;

сформувати комплексне бачення щодо використання єдиних принципів прогнозування та аналізу побудови, складу, структури, властивостей та дієздатності складних природних та штучних систем;

надання навичок до визначення елементів симетрії в технологічних системах та найбільш поширених виробничих процесах з використанням основних методів фізико-хімічного аналізу властивостей матеріалів та експлуатаційних характеристик виробів з цих матеріалів;

розширити свідомість про методи та апаратурноприборні заходи контролю за параметрами здійснення виробничих процесів, які забезпечують якість та надійність товарних продуктів;

надання навичок до сучасних методів створення та «читання» проектно-конструкторської документації.


Предметом навчальної дисципліни є технологічні системи, які є основою виготовлення сучасних матеріалів та виробів з них.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

предмет і завдання навчальної дисципліни, її значення для технологічної та економічної підготовки комплексного спеціаліста;

основні поняття ідей симетрії, як фундаментального підґрунтя усіх фізичних законів;

сутність законів збереження та основні поняття термодинамічних систем.;

алгоритм розрахунку змін вільної енергії Гіббса, як критерію здійснення хімічних взаємодій;

характерні ознаки еволюційних та інноваційних процесів розвитку складних систем, основні положення синергетики – міждисциплінарної галузі знань;

основні технологічні процеси та закономірності їх розвитку і взаємозв’язку в промислових умовах;

основні методи забезпечення якості продукції, роль у цьому конструкторсько-технологічної документації, стандартизації, метрології та сертифікації;

надійність технологічних систем, критичні відмови елементів систем та основні фактори впливу на взаємозв’язки між елементами, наявність критичних розмірів технологічних систем;

основні типи діаграм стану та методи їх аналізу, як фізико-хімічні основи матеріалознавства;

основні методи контролю параметрів технологічних процесів та різновиди сучасної апаратури для їх виміру та випробуванню промислових виробів на експлуатаційну придатність;

вміти:

виділяти структурні елементи складних систем та класифікувати їх взаємовідносини за домінантними ознаками;

відрізняти речовини та матеріали за агрегатним станом, структурою та фазовим складом;

використовувати особливості побудови класифікації для визначення металів та сплавів, керамічних та високомолекулярних сполук;

визначати основні елементи будови діаграм стану одно- та двокомпонентних систем, розраховувати температури та склад евтектик,

досліджувати характер змін фазового складу та властивостей матеріалів за методами фізико-хімічного аналізу діаграм стану;

створювати конструкторсько-технічну документацію згідно правил та норм ЄСКД та ЄСТД;

вимірювати основні параметри технологічних процесів і матеріалів та контролювати їх значення за допомогою апаратурно-технічних засобів;

складати матеріальний та енергетичний баланси технологічних процесів;

складати загальні схеми технологічних процесів та рекомендувати потрібне устаткування.