Back Електронні докази воєнних злочинів і роль журналістів, медіа та соціальних медіа

Електронні докази воєнних злочинів і роль журналістів, медіа та соціальних медіа

25 листопада 2022 року в Страсбурзі відбувся вебінар «Електронні докази воєнних злочинів. Роль журналістів, медіа та соціальних медіа», організований Групою друзів безпеки журналістів та свободи медіа в Страсбурзі та Радою Європи.

Українські правоохоронні органи повідомляють, що за дев'ять місяців війни було зареєстровано понад 67 тисяч злочинів, пов'язаних із агресією Російської Федерації, з них понад 46,5 тисяч – воєнні злочини. В Україні, окрім правоохоронних органів, злочини фіксують журналісти та медіа. ЗМІ, соціальні медіа, правозахисники та пересічні громадяни відіграють важливу роль у зборі, збереженні та перевірці інформації з відкритих джерел про воєнні злочини.

Посол Мортен Енберг, Постійний представник Швеції при Раді Європи, голова Групи друзів  безпеки журналістів і свободи медіа, підкреслив важливу роль журналістів і медіаучасників у зборі доказів воєнних злочинів, які, у свою чергу, допоможуть притягненню винних до відповідальності. «Збір і документування ймовірних воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних під час російської збройної агресії в Україні, з використанням даних з відкритих джерел потребує належної спроможності та ресурсів. Журналісти та медіа, зокрема суспільний мовник в Україні, потребують постійної підтримки для висвітлення кривавих злочинів цієї війни та порушень прав людини на місцях. Це важливо для громадян України та світу», – сказав він.

Патрік Пеннінкс, Голова Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи, зазначив: «Докази з відкритих джерел можуть стати допустимими доказами під час розгляду справ у судовому порядку за умови використання та дотримання належних процесуальних повноважень і практичних інструментів. Будапештська конвенція Ради Європи, зокрема стаття 32, передбачають можливості залучення до кримінальної справи розвідувальних даних із відкритих джерел та інформації з іноземних джерел. Існують проблеми з інтерпретацією інформації з відкритих джерел та її використанням як електронних доказів. Повна реалізація процедурних повноважень, зокрема положень щодо збереження та створення даних, уже доступна в рамках Будапештської конвенції та може допомогти ці проблем розв’язати».

Офіс програми  Ради Європи з боротьби з кіберзлочинністю, спільно з DGI та Офісом Ради Європи в Україні, співпрацює з Офісом генерального прокурора  України з травня 2022 року, пропонуючи юридичні консультації щодо використання даних із відкритих джерел у кримінальних провадженнях, а також у співпраці з CEPOL/Європолом у серпні 2022 року провів навчання прокурорів і слідчих щодо використання даних з відкритих джерел.

У рамках оновлених пріоритетів Плану дій Ради Європи для України реалізовується Проєкт «Підтримка безпеки журналістів, медіа та доступу до інформації», який надав підтримку Суспільному мовнику України та чотирьом місцевим медіаорганізаціям, що надала змогу ефективно працювати під час війни та документувати воєнні  злочини в Україні.

Еліот Хіггінс, засновник Bellingcat, британський журналіст і ключовий спікер вебінару поділився унікальним досвідом Bellingcat щодо збору доказів із відкритих джерел. Пан Хіггінс представив веб-ресурс Civilian Harm in Ukraine (bellingcat.com), який містить геолокаційні дані про інциденти в Україні, що призвели до потенційних збитків цивільному населенню. Bellingcat працює над створенням платформи, яка дозволить індексувати численні архіви та перетворювати їх на платформу для пошуку.

Анна Бабінець, головна редакторка агенції журналістських розслідувань «Слідство.інфо», виступила з презентацією про те, як журналісти-розслідувачі документують воєнні злочини в Україні. «Ми запустили проект https://rwc.shtab.net/en з метою ідентифікації військовослужбовців Російської Федерації, які безпосередньо беруть участь у війні РФ проти України. Його мета – сприяти збору доказів злочинів, скоєних особами під час бойових дій – для подальшого використання українськими та міжнародними слідчими та надання цих доказів в українських судах та Міжнародному кримінальному суді», – зазначила вона.

Тарас Семків, заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора України, розповів про проблеми документування воєнних злочинів в Україні, а також наголосив на важливості співпраці з журналістами та ЗМІ. За його словами, воєнні злочини призвели до загибелі 8385 мирних жителів (включаючи 437 дітей) і поранення 11322 цивільних осіб (включаючи 839 дітей). Зруйновано та пошкоджено 65 тисяч об'єктів цивільної інфраструктури. За вчинення цих дій повідомлено про підозру 217 особам. До суду направлено обвинувальні акти щодо 61 особи, 12 осіб засуджено. Незаконне позбавлення волі, жорстоке поводження та вбивства, обстріли цивільних об’єктів і мирного населення, удари росіян по об’єктах електроенергетики, примусове переселення  – серед злочинів, які перебувають на процесуальному контролі Офісу Генерального прокурора України.

Деніел Брегер, радник із правових питань Делегації Сполученого Королівства в Раді Європи, на завершення вебінару підсумував, що серйозні воєнні злочини не повинні бути безкарними. Він також наголосив на повній підтримці роботи журналістів та ЗМІ в Україні.

Збір та документування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних під час російської збройної агресії в Україні, з використанням даних із відкритих джерел потребують координування зусиль різних організацій, належних спроможностей та ресурсів.

Записи вебінару англійською та українською мовами доступні на веб-сторінці.


Галерея зображень

СТРАСБУРГ - КИЇВ 30 ЛИСТОПАДА 2022
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page